Людина – істота соціальна. Навіть в дитячому віці ми вже є частиною суспільства, вчимося взаємодіяти з іншими людьми. Перший соціальний об'єкт для дитини – його сім'я. В принципі, сім'я – це вже міні-модель соціуму, де існують свої правила гри, норми поведінки. Саме в родині відбувається становлення маленької людини як особистості.
У міру дорослішання дитини, сфера його взаємодії з оточуючими розширюється. Обставини змушують її контактувати з іншими представниками соціуму. Тільки так дитина буде розвиватися та зможе влитися в суспільство людей, ставши її повноправним членом.
Одним з найбільш важливих соціальних об'єктів для дитини є школа. Переступаючи шкільний поріг, дитина переходить на зовсім інший рівень взаємодії. Якщо раніше її оточували тільки батьки та інші родичі, то тепер в її житті з'являються інші люди – однокласники, вчителі. Дитині доводиться пристосовуватися, навчатися взаємодіяти з новими людьми. Парадокс полягає в тому, що великим стресом це часто є не для дитини, а для його батьків. Чому? Як знайти спільну мову з вчителем? Давайте шукати шляхи вирішення даної проблеми.
Про вплив вчителя на дитину
До того моменту, поки дитина не переступила поріг школи, її єдиний авторитет – батьки. Саме вони є для неї в психологічному плані ключовими фігурами. Їм відомо, як правильно чинити в тій чи іншій ситуації. Тому тільки вони мають право навчати дитину.
Однак з початком шкільних занять в житті їх чада з'являються нові авторитети – вчителі. Тепер вони теж вводять свої правила, ставлять перед дитиною завдання, оцінюють його успішність. Дуже важливо, щоб учитель користувався повагою та мав авторитет у учня. Тільки в такому випадку він зможе повноцінно виконувати свої професійні обов'язки, давати знання, розвивати вміння й навички. Так що ж може нервувати батьків?
Батьки і вчителі – по різні боки барикад?
Уважно читаючи нашу статтю, багато хто вже зрозумів, чому батьки можуть з обережністю сприймати вчителів. Вони просто-напросто не хочуть, щоб в житті їх чада з'являлися нові значущі фігури, оскільки бояться на їх фоні втратити власний авторитет.
Уявіть картину: дитина приходить зі школи і починає з захопленням розповідати татові і мамі про свою класну керівницю. Останні, в свою чергу, нервують. Чому? Причина у банальних ревнощах.
Якщо добре подумати, то можна все причини виникнення проблем у відносинах батьків з учителями об'єднати в три групи:
- Негативна реакція на появу в житті дитини ще одного авторитету - вчителі.
- Різниця точок зору на певні питання.
- Неприйняття манери викладання педагога.
Зверніть увагу, що в більшості випадків розбіжність думки батьків з учительським вкрай суб'єктивно. Наприклад, тато або мама можуть обурюватися, чому дітей вчать саме так писати або вирішувати завдання. Аргумент у них один: нас вчили по-іншому.
Коли починати переживати?
Насправді існує тільки одна причина для хвилювання - якщо вчитель упереджено ставиться до дитини. Наприклад, явно занижує оцінки, допускає на його адресу образливі вирази, навіть використовує фізичну силу.
Якщо ви бачите, що до вашого сина чи дочки відносяться дійсно несправедливо, не бійтеся йти на відкритий конфлікт з учителем. Кому, як не батькам, вставати на захист інтересів дитини!
Коли ж учитель адекватно ставиться до вашого чаду, не хвилюйтеся і не заважайте йому добре виконувати свої обов'язки. Педагог, який любить дітей і намагається максимально ефективно і цікаво організувати для них навчальний процес, - це людина, здатна зробити дитину розумніші, любознательнее. Дайте собі обіцянку співпрацювати з учителем, адже ви перебуваєте на одному боці барикад.
Правила, які слід добре вивчити батькам
- Адекватно сприймайте захоплені відгуки дітей про вчителів. Подібна реакція - доказ того, що в школі, де вчиться дитина, працюють кваліфіковані педагоги, здатні дати знання, а значить, і путівку в життя.
- Не змушуйте дитину кидатися між двох вогнів. Від протистояння батьків і вчителів найбільше страждають саме діти.
- Не втягуйте дитини в з'ясування відносин між дорослими. Навіть якщо виникла конфліктна ситуація, розмовляйте безпосередньо з учителем або директором школи.
Батьків і вчителів об'єднує одна мета - виростити гідного члена суспільства. Якщо, повернувшись зі школи, дитина з натхненням розповідає про вчителя або пройдений матеріал, то не будьте егоїстами, порадійте разом з ним. Щиро поцікавтеся, що саме викликало у нього таке захоплення.
Звичайно, до скарг дитини прислухатися необхідно. Якщо в розмові з нею вас щось насторожує, сходіть в школу, поспілкуйтеся з педагогом або керівним складом.
Буває, що вчитель дійсно веде себе непедагогічно. Але досить часто виникає інша ситуація: дитина скаржиться на вчителя через образу. Наприклад, її відчитали за невивчений урок або невиконане домашнє завдання. Якщо виникла така проблема, батькам потрібно не сварити дитину, а з'ясувати, чому вона не хоче вчитися? Можливо, просто не розуміє матеріал.
У такому випадку на допомогу прийдуть розвиваючі заняття. Наприклад, щоб швидко освоювати великі обсяги літератури, можна пройти курси Ліберики. Без проблем вирішувати складні завдання навчать на курсах ментальної арифметики. Отримані навички допоможуть школяреві в рази швидше і простіше засвоювати новий матеріал, а значить, зроблять процес навчання легким і цікавим. Це напевно змінить його оцінки в кращу сторону.
Головна порада для батьків: не майте вчителів ворогами. Вони так само, як і ви, прагнуть дати вашій дитині тільки найкраще – безцінні знання. Одним словом, вчителі допомагають вашій дитині ставати освіченою і вихованою людиною.
